Valik_1959

Народився 2 січня 1959 р. в м. Рожище Волинської області. У 1981 р. закінчив Рівненський державний інститут культури. 3 1981 по 1983 роки проходив строкову військову службу.

У кінці 1980-х років Валентин Малиновський активно включився в громадсько-політичне життя Волині. Був одним із засновників Рожищенського осередку Народного Руху України. 7 липня 1991 р. очолив районну організацію НРУ, згодом був обраний співголовою Волинської крайової організації НРУ, членом Великої ради НРУ.

У 1992 р. був обраний депутатом Волинської обласної ради від Рожищенського виборчого округу № 118. Працював заступником голови постійної комісії обласної ради з освіти, культури і релігії.

У 1992 р. розпочалася кар’єра державного службовця В. Малиновського, котра тривала 22 роки. Роботу в органах влади розпочав на посаді керівника секретаріату Рожищенської районної ради народних депутатів.

З 1993 р. працював радником глави Волинської облдержадміністрації з політичних питань. З 1993 по 1994 роки був членом Луцького міського виконавчого комітету. У грудні 1994 р. призначений на посаду заступника начальника управління культури Волинської облдержадміністрації.

У 1995-1996 рр. навчався в Українській Академії державного управління при Президентові України, яку закінчив з відзнакою, отримавши кваліфікацію магістра державного управління та диплом Університету Північного Лондона (М.Р.А. Master of arts public administration). Стажувався в Міжнародному Інституті публічної служби (Париж, Франція) та Міністерстві закордонних справ України.

Після навчання в Академії повернувся на Волинь, де був призначений на посаду першого заступника начальника управління культури облдержадміністрації. У 1998 р. паралельно з державною службою розпочав педагогічну діяльність на кафедрі політології Волинського державного університету імені Лесі Українки.

У 2002 р. В. Я. Малиновський успішно захистив кандидатську дисертацію на тему «Оптимізація функцій органів виконавчої влади України: теоретико-методологічні засади» в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича, отримавши науковий ступінь кандидата політичних наук. У 2004 р. йому присвоєно вчене звання «доцент».

З 2002 по 2005 рік працював на постійній основі помічником-консультантом народного депутата України. У 2002 р. В. Малиновський повертається до активної політичної діяльності, обирається головою Управи Волинської обласної організації Української Народної партії. З початком Помаренчевої революції стає членом обласного Страйкового комітету, а згодом – обласного віділення Комітету національного порятунку – керівних органів революції у Волинській області.

Після перемоги Помаранчевої революції, у березні 2005 р. призначений начальником новоствореного Управління державної служби Головного управління державної служби України у Волинській області, яке очолював до вересня 2014 року. В. Малиновському присвоєно 5 ранг державного службовця.

У 2005 р. як член регіональної робочої групи з підготовки заходів щодо проведення адміністративно-територіальної реформи Волинської ОДА розпочав практичну діяльність і наукові дослідження у сфері реформування територіальної організації влади та місцевого самоврядування.

У січні 2012 р. успішно захищає докторську дисертацію на тему «Концептуальні засади трансформації територіальної організації влади України: регіональний та місцевий рівні» у Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова з присудженням наукового ступеня доктора політичних наук. У 2014 р. йому присвоєно вчене звання «професор».

У вересні 2014 р. Малиновський В. Я. завершив державну службу і зосередився на науковій і педагогічній діяльності. Він перейшов на постійну роботу у Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки на посаду професора кафедри політології та державного управління. У 2015 р. за його ініціативою та активною участю ліцензована нова для університету спеціальність «Державна служба».

У 2015 р. закінчив Міжрегіональну Академію управління персоналом за спеціальністю «Комп’ютерні системи та мережі».

Зважаючи на праці, присвячені історії рідного краю, у 2015 р. В. Малиновський стає членом обласної організації Національної спілки краєзнавців України. У вересні 2016 р. обирається академіком Академії політичних наук.

З початком реформи децентралізації влади в Україні (2015 р.) В. Малиновський у складі регіональної робочої групи Волинської ОДА працював над Перспективним планом формування спроможних громад Волинської області. У 2016–2021 рр. в якості регіонального консультанта з юридичних питань проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС) Асоціації міст України займався формуванням об’єднаних територіальних громад та укрупненням районів.

У 2019 р. працював у проекті «Фаза впровадження Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні (U-LEAD з Європою)». За його безпосередньої участі було створено або модернізовано вісім ЦНАП у Волинській області: Вишнів, Прилісне, Павлівка, Дубове, Колодяжне, Заболоття, Заброди, Зимне і три ЦНАП у Рівненській області: Острожець, Висоцьк, Миляч.

У зв’язку із закінченням контракту в Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки, в січні 2020 р. перейшов працювати у Луцький національний технічний університет на посаду професора кафедри соціогуманітарних технологій. Він є гарантом освітньо-професійної програми «Управління в системі соціального забезпечення» другого (магістерського) рівня.

В. Я. Малиновський є відомим в Україні фахівцем і практиком у галузі публічного управління, одним із фундаторів нової наукової галузі «державне управління». Виданий ним у 2000 р. навчальний посібник «Державне управління» був одним з перших вітчизняних навчальних видань у цій науковій сфері, а «Словник термінів і понять з державного управління» 2005 р. –  найповніший на той час в Україні. Загалом вчений є автором 500 наукових праць, включаючи 12 одноосібних та 25 колективних монографій.

Науковий доробок вченого охоплює широке дослідницьке поле з державного  управління, місцевого самоврядування, публічної служби, політології, соціальної політики, регіоналістики, територіальної організації влади, децентралізації влади, адміністративно-територіальної реформи, краєзнавства, історії. Працюючи на перетині кількох наукових галузей, В. Малиновський у своїх працях актуалізує та аналізує проблеми державотворення, відгукується на суспільно-політичні виклики, пропонує вирішення непростих питань сьогодення.

В. Малиновський був членом редакційних колегій журналів «Вісник державної служби України» (2007–2012), «Науковий вісник СНУ імені Лесі Українки. Міжнародні відносини» (2008–2014), «Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи» (2008–2014), «Бібліотека молодого державного службовця» (2005–2007), Волинської універсальної енциклопедії, «Суспільно-політичні процеси» (з 2017 р.).

У 1997–2002 рр. він був головою Комісії з питань розгляду матеріалів про визначення статусу ветеранів ОУН-УПА, у 2006–2008 рр. – Вченим секретарем Волинського регіонального наукового центру Української академії наук з держуправління, у 2007–2010 рр. – регіональним представником та членом ради Інституту аналізу політики та стратегій, у 1999–2012 рр. – головою обласного осередку Всеукраїнської Асоціації магістрів держуправління. З 2005 р. є викладачем і членом навчально-методичної ради Волинського регіонального центру підвищення кваліфікації. З 2007 р. є членом президії Волинської обласної організації профспілки працівників державних установ.

В. Я. Малиновський нагороджений ювілейною медаллю «10 років Незалежності України» (2001), Подякою Президента України (2004), Почесною грамотою Головного управління державної служби України (2006), Почесною грамотою Волинської ОДА (2000, 2009), Почесною грамотою Волинської обласної ради (2009, 2013, 2022), Подякою Волинської ОДА (1996), Почесною грамотою професійної спілки працівників державних установ України (2011, 2015), Подякою Ковельського міського голови (2013), Почесною грамотою Рожищенської РДА (2001, 2009, 2020), Подякою Рожищенської РДА (2014), Срібним нагрудним знаком СНУ імені Лесі Українки (2015), Подякою Федерації професійних спілок України (2018), Подякою Міністерства освіти і науки України (2018), Золотим нагрудним знаком СНУ імені Лесі Українки (2019), Почесною грамотою Луцького міського голови (2019), Орденом святих Кирила і Мефодія УПЦ КП (2019), Почесною грамотою Федерації професійної спілок України (2020), Подякою Асоціації міст України (2021), Грамотою Міністерства освіти і науки України (2022), Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України (2024).

У 2019 р. став переможцем Премії «Люди року – 2019. Волинь» у рамках Всеукраїнської програми «Люди ХХІ століття» у номінації «Професіонал року». У 2020 р. йому присвоєне звання Почесного громадянина міста Каменя-Каширського Волинської області.